За що найчастіше штрафують водіїв в Україні

Загальна сума штрафів по цих постановах перевищує 1,41 млрд грн, повідомили Finance.ua в Національній поліції у відповідь на інформаційний запит.

Десята частина винесених постанов припадає на Київ – 179 тис. 771 (на суму 134,09 млн грн). Ця сума перевищує розмір усіх кредитів, які столиця планує відповідно до ухваленого бюджету міста видати протягом 2023 року.

Дісталося й пішоходам. Того року поліціянти виписали 85 тис. 214 постанов за «непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини в невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються» та інші порушення.

Це регулюється частиною 1 статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Санкція статті передбачає штраф у 225 грн (15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Загально ж за рік пішоходів оштрафували на понад 21,7 млн грн.

Як редакції повідомили в Нацполіції, найбільше постанов, а саме 957 тис. 481, 2022 року були винесені за частиною 1 статті 122 КУпАП, тобто перевищення швидкості, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованому переході тощо.

Штраф за таке правопорушення складає 340 грн (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Порушником швидкісного режиму в Україні вважається водій, який перевищив дозволену швидкість на 23 км/год:

• 20 км/год – допустиме перевищення;
• 3 км/год – закладена похибка приладу вимірювання.

На сьогодні в Україні встановлений такий швидкісний режим:

• у пішохідній (житловій) зоні – 20 км/год;
• у населених пунктах (містах) максимальна швидкість – 50 км/год;
• на автошляхах за межами населених пунктів дозволяється їхати 90 км/год;
• якщо дорога за містом має розділову смугу – 110 км/год;
• на автомагістралях допустима швидкість – 130 км/год.

Водночас у Києві є низка вулиць, якими з 1 квітня до 1 листопада дозволено їхати зі швидкістю 80 км/год:

• пр. Шухевича (від Північного мосту до вул. Бальзака);
• вул. Набережно-Рибальська (від Гаванського мосту до вул. Електриків);
• Наддніпрянське шосе;
• Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
• Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
• вул. Саперно-Слобідська (від вул. Грінченка до Південного мосту);
• пр. Бажана (від Південного мостового переходу до Харківської площі).

У зимовий період тут діє стандартне для міста обмеження в 50 км/год.

За перевищення швидкості на понад 50 км/год передбачений штраф – 1700 грн (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

До речі, поціновувачі швидкої їзди не тільки нариваються на штраф, а й витрачають пального на 40% більше. При швидкості 50-60 км/год можна зекономити 1,5 літра бензину на 100 км.

У 2023 році масовим явищем стало застосування штрафів за наявність тріщин на вітровому склі. Постанову виносять на підставі частини 1 статті 121 КУпАП – керування транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими його експлуатація забороняється.

Передбачений штраф – 340 грн (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При повторному протягом року аналогічному порушенні складають протокол вже за частиною 4 тієї ж статті. А ця норма окрім штрафу 850-1700 грн також передбачає позбавлення права керування на строк від 3 до 6 місяців або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб.

Як пояснюють юристи, такі постанови не відповідають вимогам закону. Якщо водій таку постанову не оскаржив, а сплатив штраф, то це свідчить, що він погодився з вчиненим порушенням. І відповідно при повторній зупинці на нього можуть скласти протокол за частиною 4 статті 121 КУпАП.

Тому особливо важливо оскаржити першу постанову.

Відповідно до статті 289 КУпАП, постанову про адміністративне порушення можна оскаржити протягом 10 днів з дня її винесення. У разі ж автофіксації – протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили.

Штраф можна оскаржити в суді як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем реєстрації відповідача – відділку поліції, співробітник якого виписав постанову.

У позовній заяві потрібно розписати:

• серію, номер, дату постанови, ким винесена (ПІБ, посада), за якою статтею КУпАП залучається і яке застосоване стягнення;
• обставини справи зі своєї точки зору. Позивач стверджує про незаконність дій відповідача або необ’єктивність покарання, підтверджуючи слова відповідною аргументацією. Якщо є докази – свідчення свідків, аудіо- або відеозапис – їх потрібно додати до позову;
• посилання на статті законів, на підставі яких проводиться звернення, а також викласти конкретні прохання.

Серед конкретних прохань можуть бути:

• визнання дій посадової особи протиправними;
• скасування постанови про адміністративне правопорушення як незаконної;
• закриття адміністративного провадження.

Справа зазвичай розглядається судом не більше п’яти днів. Рішення місцевих судів, щодо притягнення до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, не підлягають оскарженню. Важливо ретельно підготуватися до засідання, а краще скористатися кваліфікованою юридичною допомогою.

Сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху потрібно протягом 15 календарних днів з дня винесення постанови.

Якщо водій оскаржує постанову, то оплачувати штраф не потрібно до розв'язання питання в суді.

У разі ж несплати штрафу у передбачений строк, постанова передається на примусове стягнення до відділу виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на виконавче провадження.

Найнеприємніше в цій історії, що виконавча служба першочергово накладає арешт на кошти на банківських рахунках. Тобто користуватися своїми картками не вийде. Згодом сума штрафу з витратами на виконавче провадження спишеться з рахунку.

Якщо грошей на рахунках немає, буде арештоване рухоме чи нерухоме майно – транспортні засоби, квартири, будинки тощо. При арешті транспортних засобів вони можуть оголошуватися в розшук. А це вже є підставою для тимчасового затримання інспекторами поліції.

Простіше кажучи, за несплату 340 грн штрафу, під час чергової зупинки автомобіля поліцією, машину затримають і доставлять на штрафмайданчик. Витрати на евакуатор і зберігання автівки на штрафмайданчику – з кишені водія, відшкодування таких витрат не передбачено.

До речі, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонують заборонити евакуацію транспортних засобів під час війни. Щоправда, це стосується запаркованих машин.

Штрафи за порушення ПДР в автоматичному режимі повернули в застосунок Дія. Сервіс якийсь час не працював, адже оплату переводили на нові реквізити.

Тепер кошти надходитимуть до місцевих бюджетів – там, де встановлена камера, а не на один рахунок, як було раніше.

Камери фото- та відеофіксації розпізнають такі порушення:

• проїзд перехресть на заборонний сигнал світлофора;
• проїзд смугою для громадського транспорту;
• перевищення допустимої швидкості.

Якщо сплатити штраф автофіксації протягом 10 банківських днів з моменту отримання постанови, можна закрити лише 50% вказаної суми.

Перевірити, чи є у вас штраф можна:

• на сайті МВС;
• в Електронному кабінеті водія;
• в застосунку Дія (Послуги – Штрафи ПДР).

Адреси камер фото- та відеофіксації можна знайти на сайті МВС.

На початку лютого уряд дозволив трансплантологам використовувати спеціальні звукові та світлові пристрої синього кольору.

Раніше звуковий та сигнальний супровід могли проводити лише бригади «швидкої», тепер це буде доступним для бригад трансплантологів у 32 медичних закладах, які проводять такі операції.

«Наприклад, донорське серце може «жити» близько 5 годин, печінка – трохи довше. В умовах, коли неможливо користуватися повітряним сполученням, органи доводиться доставляти до інших регіонів автомобільним транспортом. Чим раніше його доставлять, тим більше шансів на проведення якісної трансплантації», – пояснив голова Комітету з питань здоров’я нації та медичної допомоги, а також медичного страхування Михайло Радуцький.

Тобто такі машини також потрібно пропускати. Відповідно до статті 122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, тягне штраф у 680 грн (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Наприкінці 2022 року стало відомо, що на українські дороги повернуться приховані патрулі поліції. Їхня робота – виявляти перевищення швидкості.

Вперше фантомні патрулі з’явилися в січні 2022 року. Тоді поліціянти виконували свої функції на автомобілях Škoda Kodiaq, які нічим не відрізнялися від звичайних машин.

У перший день роботи таких патрулів вдалося зафіксувати та скласти близько 1 тис. протоколів. І всі вони стосувалися лише перевищення швидкості.